Навчальне завдання у структурі навчальної діяльності  

Навчальне завдання у структурі навчальної діяльності

Другим за рахунком, але найголовнішим за суттю компонентом навчальної діяльності є навчальне завдання. Адже практично уся навчальна діяльність може бути представлена як система навчальних завдань.

Першою і найсуттєвішою особливістю навчального завдання є його спрямованість на суб’єкта (учня) так, як передбачає зміни в самому суб’єкті, що вирішує поставлене завдання.

До навчальних завдань висуваються такі вимоги;

• проектуватись повинна система завдань, а не кожне окреме завдання;

• при конструюванні системи завдань треба прагнути, щоб вона забезпечувала досягнення як близької, так і далекої мети;

• реалізація навчальних завдань повинна забезпечити засвоєння системи засобів необхідних і достатніх для успішного здійснення навчальної діяльності;

• щоб учні усвідомлено виконували і контролювали свої дії, вирішуючи навчальні завдання, вони повинні мати чітке уявлення про його суть і засоби вирішення.

Вирішення завдання вимагає:

• його розуміння учнями;

• прийняття учнями завдання як необхідного для себе. Іншими словами, завдання повинно бути особистісно значиме;

• вирішення завдання повинно викликати в учнів позитивні емоційні переживання та бажання поставити і вирішити власні завдання.

У зв’язку з цими вимогами важливе значення має правильне, конкретне формулювання завдань і способи їх доведення до свідомості учнів.

Отже, початком будь-якої діяльності є усвідомлення мети і здатність учня відповісти на запитання: „для чого?”, „з якою метою я це роблю?”.

5.2.3. Контроль (самоконтроль), оцінка (самооцінка) у структурі навчальної діяльності

В загальній структурі навчальної діяльності значне місце належить таким діям, як контроль (самоконтроль) і оцінка (самооцінка). Це обумовлено тим, що всяка дія є довільною, регульованою лише за умови контролювання й оцінювання.

Контроль і оцінка здійснюються шляхом порівняння того, що передбачалось одержати, і того, що реально одержали у процесі навчання. Це порівняння є підставою для продовження чи завершення дії (у випадку збігу) або корекції (у випадку, якщо план і результати діяльності не збігаються). Отже, контроль передбачає три ланки:

• формування моделі, взірця, бажаного результату дії;

• порівняння цього взірця і реальної картини дії;

• прийняття рішення про продовження, завершення чи корекцію дії. Дії контролю і оцінки вчителя у процесі навчання повинні перейти в дії самоконтролю і самооцінки учнів.

Зовнішню структуру навчальної діяльності можна зобразити схематично.


Контрольні запитання

1. Розкрийте механізм вивчення фізичних вправ.

2. Які спеціальні фізкультурно-спортивні знання необхідно давати учням і яка методика їх засвоєння є доцільною?

3. Дайте характеристику рухових умінь і навичок.



4. Розкрийте механізми формування рухових дій.

5. Дайте загальну характеристику структури процесу навчання фізичних вправ.

6. Охарактеризуйте перший етап навчання рухових дій.

7. Дайте характеристику другого етапу навчання фізичних вправ.

8. Дайте характеристику третього етапу навчання рухових дій.

9. Дайте загальну характеристику організації навчальної діяльності.

10. Дайте характеристику зовнішньої структури навчальної діяльності.

Завдання для самостійної роботи.

1. Складіть програму навчання однієї окремо взятої рухової дії, що є предметом Вашої спортивної спеціалізації, використавши засвоєну структуру і організацію Навчальної діяльності.

Додаткова література

1. Боген М.М. Обучение двигательным действиям. — М.: ФиС, 1985. , 2. Вайзер С.Р. Это помогает обучению //Физическая культура в школе, — 1975. — №7. — С. 27-28.

2. Иванов Н.Д. Обучение метанию малого мяча в VI классе //Физическая культура в школе, 1975. — №7. — С. 20-23.

3. Коссов Б.Б., Озернюк А.Г. Произвольность движений у младших школьников: диагностика и способы формирования // Физическая культура в школе, — 1989. — № 7. — С. 60-64.

4. Литвинов Е.Н. Обучающая программа по технике попеременного двухшажного хода //Физическая культура в школе, 1982. — №1. — С. 27-29.

5. Паукова М.В., Черемисин В.П. Учить оценивать свои движения //Физическая культура в школе, 1984. — № 12. — С. 26-29.

6. Семеринский В.И. В универсальном секторе для прыжков //Физическая культура в школе, 1990. — № 4 — С. 27-29.

7. Сінчаевський С.М. Фізичне виховання школярів (теоретична підготовка) //Фізичне виховання в школі, 1999. — №2. — с.25-28.

8. СлупскийЛ.Н. Волейбол. Активные методы обучения//Физическая культура в школе, 1987. — №11. — С. 23-25.




9569416327412240.html
9569495053951112.html
    PR.RU™